Останній скандал довкола польського консуляту у Львові

Всім давно відомо, що у польському консульстві у Львові процвітає корупція. І кришують цю корупцію як місцеві чиновники (включно з міліцією), так і польські.
Наші правоохоронці, звичайно, відмазуються від цього. Але факт залишається фактом: вони патрулюють "чергу" і абсолютно не реагують на всі очевидні порушення, які там допускаються. Адже вони "в долі"...
Польський консулят теж вдає з себе дуже законну структуру. Але за деяку кількість капусти "посередники" можуть зробити візу будь-кому. Оскільки цю візу роблять працівники консуляту, очевидно, що їхні рильце теж добряче "в пушку".
Нещодавно польський "Дзєннік" опублікував скандальну статтю Єнджея Бєлєцкі "Мільйон українців хоче приїхати до Польщі", яка дуже обурила львівських чиновників.
Що ту почалось! Мер пише полякам гнівного листа, його заступник, Василь Косів, на півроку припиняє спілкування з польськими журналістами. Мер робить правильно. А от Косів - ні. Замість бойкоту польських журналістів доцільніше було би вимагати у "Дзєнніка" опублікувати свою точку зору.
Щодо самої статті. Вона просто показує, як насправді багато поляків ставляться до українців: як до другосортних людей. Попри теревені вищого керівництва Польщі про дружбу з Україною, у багатьох поляків ставлення до нас не змінилося з часів Хмельниччини. І нам слід про це добре пам"ятати.

Садовий здав Євро-2012?

Євро-2012. Скільки надій у Львові покладається на цю подію. А є досить великі шанси, що Євро у нашому місті не буде.
Місту потрібні десятки нових готелів, але для яких наразі навіть землельних ділянок немає. З дорогами та інфраструктурою теж справи зовсім кепські.
Але найцікавіше (і найголовніше) - це стадіон. Він має бути готовим за два роки - до 2010-го. Тим часом будівництво ще не почалось і невідомо, коли почнеться. Темною є і справа з ділянкою під стадіон. Може так виявитися, що міські чиновники пропонують під забудову пляц, який вони (або їхні попередники) раніше уже продали. Справа із забудовником теж не зовсім чиста, як і "конкурс" із визначення цього забудовника. Інвестора взагалі немає. А стадіон - це ж не псяча будка, - його будівництво грошей потребує багатенько.
З точки зору львів"ян може видатися, що все гаразд, і що ось-ось почнеться євро-раш. А тим часом Львів - єдине місто із основного та запасного переліку, де досі нічого не робиться. У Донецьку та Дніпропертовську стадіони уже закінчують, у Києві, Одесі та Харкові (останні два- запасні) будівництво іде повним ходом.
А у Львові справа далі паперів не рушила. Складається враження, що наші місцеві чиновники на чолі з мером просто саботують Євро. Цілком може бути, що Одеса чи Харків за допомогою певної кількості капусти переконали наших чинуш, що Львів може обійтися і без Євро. Містом навіть ходять чутки про обсяги тої капусти: від 50 до 100 мільйонів (капуста європейська). Що ж, це звичайно переконливий доказ.
Може я помиляюсь, і моє рідне місто успішно проведе Євро, принаймні прес-армія Садового нас у цьому запевняє...
Тим часом коли комісія УЄФА хвалила досягнення Одеси, то вона також відзначила наявність проблем у деяких містах...

Мандри в часі від Богдана Кота

Сьогодні директор Львівтеплоенерго Богдан Кіт лякав львів"ян, що якщо вони не почнуть справно платити протягом 2-3-х днів, то значній частині Львова відключать гарячу воду. Стосувалися ці погрози також і Сихова, де я і проживаю.
І ось приходжу я з роботи додому, і виявляю, що цих 2-3 дні вже пройшли! Бо водички теплої уже нема. Ось така от мандрівка в часі. Або банальна брехня, як кому більше подобається.

P.S. Якщо хтось ще не знає, то дівоче празвище дружини нашого мера, Садового, - Кіт. Ні, Богдан Кіт, якого поставив директором Львівтеплоенегро Садовий, не її однофамілець. Він її рідний брат.
До речі, незабаром тарифи на опалення будть переглядатися. В сторону збільшення, звичайно. Цікава ситуація: Садовий вирішуватиме це питання із братом власної дружини. Ну чим тарифи не родинна справа?

І знову Львівелектротранс

Із цим комунальним підприємством кояться якісь дуже підозрілі речі. Недавно там відновили компостери і планують позвільняти кондукторів. Хоча є вагомі підстави вважати, що це істотно зменшить виручку і без того збиткового підприємства.
І ось тепер нова подія - наша міська рада вирішила докупити підприємству ще 4 тролейбуси. Саме по собі це дуже позитивне рішення. Але разом з тим, цим же рішнням Львівелектротрансу було дозволено взяти кредит у банку під заставу семи таких же трюліків. Кредит планується брати у формі овердрафту. Вартість одного трюліка - 859 тис. грн. Нехай його заставна вартість - половина від цієї суми. Отож ліміт овердрафту - 859 / 2 * 7 = 3006,5 тис. грн. Грубо кажучи - 3 мільйони. Комісія банку за встановлення овердрафту становить близько 1%. Отож наш електротранс відразу розкошелюється на зайвих 30 тисяч. Це тільки за встановлення овердрафту, а його ще ж треба час від часу поновлювати (теж не безкоштовно). Ну і звичайно, платити відсотки за його використання.
Може Львівелектротранс має якийсь модний бізнес-план, і найближчим часом його доходи суттєво збільшаться? Ні. То може даний кредит є просто черговим кроком погіршити економічний стан підприємства.
Цікавим нюансом є і те, що зазвичай овердрафт не потребує застави... Може, якомусь іншому місту сподобались наші нові тролейбуси, і воно вирішило собі їх дешевше придбати? Схема може бути дуже простою: Львівелектротранс бере кредит під заставу тролейбусів (їх заставна вартість значно нижча від балансової), потім цей кредит не повертає, і банк комусь (якомусь іншому місту) ці тролейбуси продає (трошки дорожче, ніж їх завтавна вартість, але дешевше, ніж купувати у ЛАЗ-у). І всі задоволені: банк заробив, інше місто отримало дешеві тролейбуси, і наші чиновники набили собі кишені :)
Загалом у мене складається стійке враження, що наш електротранс свідомо і послідовно гроблять. Як не дивно, але на цьому підприємстві можна буде в результаті непогано нагріти руки. Наприклад, можливі такі варіанти:

1. Стан підприємства стане просто плачевним, воно слізно проситиме у міста більше дотацій, а місто це прохання задоволить. В результаті керівництво підприємства отримає величезні суми. А от куди ці гроші підуть...
2. Стан підприємства стане плачевним, і його продадуть (як варіант віддадуть у санацію, у Львові є один дуже відомий санатор - Терешко, він так успішно санував кілька велеких підприємств міста, що в результаті без роботи опинились десятки тисяч людей). У приватних руках підприємство може стати золотою жилою: не буде більше безкоштовного проїзду для пільковиків - і рентабельність електротранспорту стане на один рівень з маршрутками. Або можна просто продати його майно, особливо нерухоме - кантора має багато великих ділянок у різних районах міста і ще кілька будівель.
   

Наша міліція знову облажалася

Не так давно казав Луценко, що львів"яни зможуть робити закордонний паспорт за 1 день. Для цього мовляв є всі технологічні засоби на місці. І не треба буде возити документи до Києва і назад. Підтверджував це і шеф обласної міліції Василь Пісний. 30 січня.
Але це було 30 січня. Тепер він уже говорить про мінімум 3 дні. І виявляється документи таки до Києва і назад возять. Каже, що за добу зробити паспорт нереально. І бреше. Зробити закордонний паспорт за добу навіть дуже реально. Просто треба хабара дати нашим "непідкупним" працівникам органів правопорядку.

Компостери в електротранспорті

Довго йшов до цього Садовий. І таки прийшов. Отож в електротранспорті тепер відновлюють компостери. Робиться це нібито для того, щоб збільшити виручку від продажу квитків.
Взагалі то, обілечення кондуктором кожного пасажира - це найкращий спосіб продати максимальну кількість квитків. Так, деколи буває, що людина дає кондуктору скажімо 25 копійок і їде без квитка. Але я за весь час користування електротранспортом такі факти бачив вкрай рідко.
З іншого боку саме наполегливість кондукторів і призводить до максимізації проданих квитків. Це підтверджується і тим фактом, що у містах, де кондукторів немає, кількість проданих квитків з розрахунку на 1 тролейбус чи трамвай значно менша, ніж у Львові.
Схоже на те, що здійснюється спроба просто звільнити 330 кондукторів. До речі, а чи згадає Садовий про таке "досягнення", коли присилатиме львів"янам листівку з переліком своїх діянь за рік? 330 додаткових безробітних - непоганий соціальний хід.
Цікаво також, чи економічний ефект від економії на кондукторах перевищить втрати від зменшення обсягу продажу квитків. Якихось економічних розрахунків з цього приводу представлено не було.
Ще одне цікаве питання - чи захочуть водії електротранспорту продавати квитки. Адже це значно ускладнить їхню працю, і фактично прирівняє її за складністю до праці водіїв маршруток. А чи не звільняться ці водії, і не підуть на маршрутки працювати? Адже оплата там незрівнянно вища.
Складається враження, що здійснюється планомірне погіршення економічного стану "Львівелектротрансу". Відповідно, потім можна буде вимагати з міського бюджету більше дотацій для цього підприємства. А дотації - це така приваблива кормушка...

День Злуки

Сьогодні на вулицях Львова висять прапори, місцеві шишки покладають квіти, Ющенко покладає квіти. Адже сьогодні 22 січня - День Злуки. Здається, що мільйони наших героїв загинули недарма, і що ми зараз добилися того, за що всі вони боролись. Але це тільки так здається...
А стан справ у сучасній Україні маловтішний.
Країна майже повністю русифікована. Спроби принаймні пригальмувати цей процес наразі не надто успішні.
Керують державою люди, для яких найбільшою цінністю в житті є власна кишеня. Як не дивно, наш нірод вперто продовжує за них голосувати.
Із старшого покоління найкраще живеться колишнім КДБ-істам, які активно знищували наших героїв, а найгірше - тим з героїв, які досі живі.
Міліція перетворилась на мафію в законі і вправно користується методами колишнього НКВС. Суди вирішують справи орієнтуючись на розмір хабара, а не на закони. В результаті в тюрмах сидить повтно невинних людей, а на волі гуляють вбивці, гвалтівники і інші негідники.
Село, яке було основною опорою УПА, спивається і вимирає.
Маса народу перубуває на заробітках за кордроном. Значна частина з них уже ніколи не повернеться на Україну. Одні доглядають вередливих старців у Італії, інші - збирають апельсини у Греції та Іспанії, повсюду повно будівельників і чорноробів. Найбільше пощастило освіченій молоді, як от зі сфери IT - відносно великі заробітки і непогані перспективи. Найменше пощастило бідолашним дівчатам, яких силою утримують у борделях і примушують займатись проституцією, безкоштовно.
Ось такі здобутки...
Мабуть, наші герої сьогодні в трунах перевертаються...

P.S.

Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!...
(Тартак)