Всім давно відомо, що у польському консульстві у Львові процвітає корупція. І кришують цю корупцію як місцеві чиновники (включно з міліцією), так і польські.
Наші правоохоронці, звичайно, відмазуються від цього. Але факт залишається фактом: вони патрулюють "чергу" і абсолютно не реагують на всі очевидні порушення, які там допускаються. Адже вони "в долі"...
Польський консулят теж вдає з себе дуже законну структуру. Але за деяку кількість капусти "посередники" можуть зробити візу будь-кому. Оскільки цю візу роблять працівники консуляту, очевидно, що їхні рильце теж добряче "в пушку".
Нещодавно польський "Дзєннік" опублікував скандальну статтю Єнджея Бєлєцкі "Мільйон українців хоче приїхати до Польщі", яка дуже обурила львівських чиновників.
Що ту почалось! Мер пише полякам гнівного листа, його заступник, Василь Косів, на півроку припиняє спілкування з польськими журналістами. Мер робить правильно. А от Косів - ні. Замість бойкоту польських журналістів доцільніше було би вимагати у "Дзєнніка" опублікувати свою точку зору.
Щодо самої статті. Вона просто показує, як насправді багато поляків ставляться до українців: як до другосортних людей. Попри теревені вищого керівництва Польщі про дружбу з Україною, у багатьох поляків ставлення до нас не змінилося з часів Хмельниччини. І нам слід про це добре пам"ятати.
четвер, 20 березня 2008 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)