вівторок, 22 січня 2008 р.

День Злуки

Сьогодні на вулицях Львова висять прапори, місцеві шишки покладають квіти, Ющенко покладає квіти. Адже сьогодні 22 січня - День Злуки. Здається, що мільйони наших героїв загинули недарма, і що ми зараз добилися того, за що всі вони боролись. Але це тільки так здається...
А стан справ у сучасній Україні маловтішний.
Країна майже повністю русифікована. Спроби принаймні пригальмувати цей процес наразі не надто успішні.
Керують державою люди, для яких найбільшою цінністю в житті є власна кишеня. Як не дивно, наш нірод вперто продовжує за них голосувати.
Із старшого покоління найкраще живеться колишнім КДБ-істам, які активно знищували наших героїв, а найгірше - тим з героїв, які досі живі.
Міліція перетворилась на мафію в законі і вправно користується методами колишнього НКВС. Суди вирішують справи орієнтуючись на розмір хабара, а не на закони. В результаті в тюрмах сидить повтно невинних людей, а на волі гуляють вбивці, гвалтівники і інші негідники.
Село, яке було основною опорою УПА, спивається і вимирає.
Маса народу перубуває на заробітках за кордроном. Значна частина з них уже ніколи не повернеться на Україну. Одні доглядають вередливих старців у Італії, інші - збирають апельсини у Греції та Іспанії, повсюду повно будівельників і чорноробів. Найбільше пощастило освіченій молоді, як от зі сфери IT - відносно великі заробітки і непогані перспективи. Найменше пощастило бідолашним дівчатам, яких силою утримують у борделях і примушують займатись проституцією, безкоштовно.
Ось такі здобутки...
Мабуть, наші герої сьогодні в трунах перевертаються...

P.S.
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!...
(Тартак)

пʼятниця, 11 січня 2008 р.

Нездорова істерія щодо повернення внесків Ощадбанку

Як уже всі знають, Юлька збирається повертати внески Ощадбанку СРСР. Хто не знає (ну є люди, які не дивляться ящик) - мали помітити величезні черги біля філій Ощадбанку.
Практично відразу у ЗМІ почалася справжня істерія противників цього заходу. Зокрема шмарки розпускають Андрій Єрмолаєв, Дмитро Видрін, Михайло Погребинський, Володимир Цибулько та інші. Юльці закидають таке:
  1. Повернути ці внески нереально.
  2. Такі виплати посилить інфляцію.
  3. Повернення тільки сум до 1000 гривень є несправедливим.
  4. Юлька - популістка.
Пункт перший - відверта неправда: якщо сума внесків становить коло сто мільярдів гривень, то варто пригадати, скільки держава отримала лише за Запоріжсталь - 25 мільярдів гривень. Тобто можна продавши кілька великих підприємств повернути людям гроші.
Пункт другий - частково резонний, але навряд чи запланована на цей рік виплата (близько 6 мільярдів) суттєво вплине на інфляцію.
Пункт третій - теж частково резонний. Але оскільки неможливо повернути відразу усі гроші (та й не варто цього робити з огляду на пункт другий), то повернення частини боргу є цілком закономірним і логічним.
Пункт четвертий - як на мене - брехливий. Чому? Розглянем термін популізм. Вікіпедія дає таке означення: В Україні термін популізм найчастіше вживається, на означення політики загравання влади з народом для забезпечення популярності, що характеризується демагогічними гаслами, необґрунтованими обіцянками. Якщо гроші будуть справді виплачені - то це не пусті галса і необгрунтовані обіцянки. Одже повернення цих коштів людям - це не популізм.

Є й інші цікаві моменти щодо цих виплат:
  1. Виплата цих грошей підвищить рейтинг Юльки. Швидше за все так і буде. Але ніхто не заважав Єханурову чи Януковичу провести такий захід. Просто хлопці пустили державні грошики на інші потреби.
  2. Чи варто на повернення внесків пускати великі підприємства? Як на мене - варто. Адже ці підприємства будувалися тими людьми і за кошти тих людей.
  3. Чи варто взагалі повертати ці внески (сума ж просто астрономічна)? Якщо хтось відповість негативно на це питання, то я вважатиму, що ця людина цинічно і принизливо ставиться до "маленьких українців". Якщо поважається приватна власність олігархів, то чому не поважається приватна власність простих людей? Олігархи мають підприємства, а люди мають свої внески. Чому держава мало не задарма віддає Ахметову Дніпроенерго, а людям досі не повертають гроші, за рахунок яких це ж Дніпроенерго і було створене?
Виглядає на те, що "незплежним" політогогам і іншим "експертам" дали команду, як казав Петро Олійник, "мочити Юлю".

P.S. Я не є прихильником Тимошенко.

вівторок, 8 січня 2008 р.

Різдво і новий нет

Промайнув грудень, корпоративна новорічна вечірка в одному із відповідних львівських закладів, прийшов новий 2008 рік, навіть Різдво вже закінчується. Дехто сьогодні вже працює, але маршруток по вулицях їздить більше, ніж машин. Отже основна маса львів"ян все ще відпочиває.
Тим часом, між Новим роком та Різдвом, я собі поставив небезвідомий в народі ОГО! Були деякі трабли на стороні Укртелекому, але, оскільки я не був впевнений, що проблема не в мене, то я досконало вивчив телефонну розводку у власній хаті і навіть трошки далі. Потім довелось трішки переконфігурувати модем (яко брідж), який був придбаний у того ж таки Укртелекому, але на цьому основні проблеми були вичерпані.
Мушу сказати, що нет цей класний, і якихось проблем (типу відсутності конекту) не спотерігалося ані в пікові години, ані навіть на саме Різдво.
А ось налаштування цього ОГО під лінуксом - це вже не така проста справа. В укртелекомівській інструкції по підключенню про інші операційні системи окрім Віндовса - жодного слова. Довгенько ж я помахався, щоб підключити ОГО на SUSE 10.2 (моя стара система). На новій, 10.3, це теж заняло немало часу. Спочатку були трабли з сервісом smpppd, а потім виявилось, що тепер kinternet має ще одну іконку, яка використовується з"єднання, яке вже підключене, але дані по якому ще не бігали :) На вигляд ця іконка дуже схожа на відсутнє з"єднання, що власне і спантеличувало мене довший час.
Але все це не надто важливо порівняно з головною подією глобального масштабу:
Христос народився!