вівторок, 22 січня 2008 р.

День Злуки

Сьогодні на вулицях Львова висять прапори, місцеві шишки покладають квіти, Ющенко покладає квіти. Адже сьогодні 22 січня - День Злуки. Здається, що мільйони наших героїв загинули недарма, і що ми зараз добилися того, за що всі вони боролись. Але це тільки так здається...
А стан справ у сучасній Україні маловтішний.
Країна майже повністю русифікована. Спроби принаймні пригальмувати цей процес наразі не надто успішні.
Керують державою люди, для яких найбільшою цінністю в житті є власна кишеня. Як не дивно, наш нірод вперто продовжує за них голосувати.
Із старшого покоління найкраще живеться колишнім КДБ-істам, які активно знищували наших героїв, а найгірше - тим з героїв, які досі живі.
Міліція перетворилась на мафію в законі і вправно користується методами колишнього НКВС. Суди вирішують справи орієнтуючись на розмір хабара, а не на закони. В результаті в тюрмах сидить повтно невинних людей, а на волі гуляють вбивці, гвалтівники і інші негідники.
Село, яке було основною опорою УПА, спивається і вимирає.
Маса народу перубуває на заробітках за кордроном. Значна частина з них уже ніколи не повернеться на Україну. Одні доглядають вередливих старців у Італії, інші - збирають апельсини у Греції та Іспанії, повсюду повно будівельників і чорноробів. Найбільше пощастило освіченій молоді, як от зі сфери IT - відносно великі заробітки і непогані перспективи. Найменше пощастило бідолашним дівчатам, яких силою утримують у борделях і примушують займатись проституцією, безкоштовно.
Ось такі здобутки...
Мабуть, наші герої сьогодні в трунах перевертаються...

P.S.
Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!...
(Тартак)

Немає коментарів: