вівторок, 12 серпня 2008 р.

Зупинимо Росію!

Як відомо кілька днів тому гебіське керівництво Росії розпочало військову агресію проти Грузії. Ця агресія триває і досі. Росія нахабно бомбардує Грузію, гинуть цивільні люди. Верхом гебіського цинізму є заяви про "миротворчість" та відображення у кремлівських ЗМІ розбомблених росіянами грузинських міст і видавання цього за зруйнований грузинами Цхінвалі.

Чому Росія це робить? Тому, що її гебіське керівництво застосовує старі гебешно-радянські прийоми керування Росією, - створення образу зовнішнього ворога, успішна боротьба з ним і утримання таким чином при владі. Роками там іде шалений вилив бруду на Грузію й Україну. І це дало свої результати - недавнє опитування показувало, що росіяни вважають Грузію ворогом Росії №2 (а Україну - №3). Успішна війна з цим "ворогом" дуже позитивно впливає на рейтинг гебіської верхівки Путіна-Мєдвєдєва. Це також відволікає увагу росіян від нагальних проблем всередині країни, наприклад, поголовного пияцтва чи катастрофічної ситуації з дідівщиною в армії. До того ж гебня у кремлі відчула безкарність після бойні у Чечні, а також після численних провокацій щодо Грузії (цього року).

Яка реакція світової спільноти? Ганебна. Європа ласа до російського газу робить дуже обережні заяви з проханням встановити перемир”я. Сполучені Штати, у яких рильце теж у подібному пушку з Іраком, Афганістаном і Югославією, теж роблять заяви. Балаканина також ведеться і в імпотентному ООН. Реально ж жодних дієвих кроків ніхто не вживає, Грузію просто залишили наодинці з Росією.

Чи можна зупинити Росію невійськомими засобами? Можна, достатньо просто застосувати економічні санкції - і кремлівська гебня буде змушена заспокоїтись. Але санкції означають, що потрібно припинити купувати у Росії газ і нафту, тож робити цього ніхто не буде.

Яка реакція України? МЗС зробили кілька заяв, на них пролунала нахабна і неадекватна відповідь. Як завжди. Але Україна більше “відзначилася” на боці агресора. Російські кораблі з Севастополя попрямували у зону конфлікту. І є повідомлення, що вони вже встигли потопити грузинський військовий катер. Тим самим Україна теж стала плацдармом, з якого гебіський режим атакує суверенну країну. До речі, це сеперечить договору між Україною та Росіює про базування ЧФ останньої у Криму. Проявила себе і наша п”ята колона (комуністи та партія регіонів), які дружно щебечуть на підтримку Росії. На додачу, перестрашені німці закликають Україну нічого не робити.

Що це означає для України? Недаремно ж гебня проводить агітацію проти Грузії й України. В разі успіху з першою (що цілком імовірно), окрилені кремлівські гебісти можуть полізти до нас. Так-так, наш "братній" народ може на нас напасти. Привід знайти достатньо легко, наприклад, якийсь інцидент з ЧФ Росії у Криму, потім виявиться, що в Криму (і не тільки) багато хто має російські паспорти (що для креблівської гебні рівноцінне індульгенції). Враховуючи п"яту колону, настрої на Сході та Півдні та стан нашої армії, у Росії не буде великих проблем принаймні до Дніпра. Приклад з Грузією свідчить, що ми залишимося наодинці з агресором, і ніхто нам не допоможе.

Це означає, що Україна шкурно зацікавлена в тому, щоб кремлівська гебня у Грузії дістала по носі. Поразка у Грузії унеможливить на довший час будь-які агресивні військові дії щодо України.

Що буде робити офіційне керівництво України? Нічого суттєвого. Воно зараз найбільше заклопотане міжусобними чварами (особливо балоган президента). А це між іншим грає на руку гебіським агресорам.

Саме тому допомогти Грузії зараз повинен кожен з нас. Кожен, хто не хоче, щоб його місто бомбардували російські "фотографи-миротворці". Для цього достатньо просто перестати купувати товари і послуги виготовлені у Росії. Як правило ми маємо з чого вибирати. Так давайте ж не будемо вибирати made in Russia. Замість “Балтики” можна з успіхом пити будь-яке українське пиво, замість російських мильних опер можна дивитись латиноамериканські, замість російських блокбастерів - американські, перелік можна продовжувати до нескінченості. Особисто я буду так робити. І я буду так робити доти, доки кремлівська гебня буде аргесивно ставитись до України.

Подібну ініціативу вже висловили інші люди. Проте запропонована ними ідея обмежити споживання російських енергоносіїв є на мою думку неефективною. Зараз на світовому ринку є дефіцит нафти та газу, тому те, що зекономимо ми (шляхом істотних незручностей для себе) гебня без проблем продасть наприклад у Європу чи Китай. Ситуація ж і іншими товарами і всіма послугами кардинально інша: якщо ми не будемо купувати російське пиво, продати його у Європу не вдасться, аналогічна ситуація і з кінопродукцією (те ж саме стосується і інших товарів та послуг). З іншого боку вибір замінників цим товарам і послугам для нає ствоює незручностей.

До чого приведе бойкот російських товарів та послуг? При відповідних масштабах такої акції в Україні російським виробникам доведеться скорочувати виробництво і звільняти працівників. А безробітного росіянина значно більше цікавить, що він буде їсти, ніж необхідність воювати з "ворожою" Грузією.

Отож, бойкотуєм made is Russia! Viva Georgia!

Немає коментарів: