середа, 15 липня 2009 р.

Косів очима львовця

Була оце у нас з дружиною відпустка. Планувалося, що відпочивати будемо у Шацьку. Озера, ліси, все таке. Але... в Шацьку туристична сфера розвивається так як у Криму: відпочиваючим пропонують умови - а-ля курник, а бабла хочуть не менше, ніж pа чотиризірковий номер. Ну і ціни на продукти привабливі лише для продавців. До того ж, як виявляється, Шацьк ще досі не відкрив для себе інтернет...
З огляду на це ми з дружиною подалися у протилежному напрямку - до Косова. Ліси, гори, колорит, все таке. І не помилились.
Умови проживання для туристів в Косові пропонуються різні: нормальні або класні. До речі ціна не зовсім корелюється з якістю :) Але у будь-якому випадку вигод "виходок за стайньою" ми не помітили. Умови помешкання, де жили ми, були не гіршими за львівські. Варто зазначити, що вода там є цілодобово. В тому числі і гаряча. Після цього усі хвастощі Садового і Ко про його "досягнення" виглядають просто смішно. До рівня Косова, Львову ще "досягати" і "досягати"...
Харчування. Цього разу ми не домовлялися про харчування з господарями. Їли у кафе і ресторані. Відразу кидається в очі розмір порції: на відміну від Львова вона - не котяча. Сама їжа - дуже смачна. Воно й не дивно, якщо врахувати, що, наприклад, борщ там подається зі сметаною (а не з майонезом), і що та сметана - домашня! Багато оригінальних страв (як от бануш). На жаль ми фізично не встигли їх всіх скуштувати.
Косів - не Шацьк. І озер тут немає. Але є річка. Гірська. Поплавати на довгі дистанції - проблематично. Та й власне плавати треба обережно (з оглядку на рельєф кам'янистого дна). Про те на порогах є безкоштовний гідромасаж :)
А ще у Косові по суботах є базар. Величезний. І там є все :) Нас найбільше цікавили вишиванки. Які тут десь вдвічі дешевші, ніж у Львові. Можна придбати і інші оригінальні цікавинки, як от кераміку, ковку, вироби з дерева. Є тут і барахолка, розміром трошки менша, ніж Південний. Є і секенд, не менший, ніж той, що колись був на Іскрі. Мені ж дуже сподобався сектор, де продають усіляку живність: корів, коней, поросят. Останні дуже кумедні і роблять багато галасу :)
Є і неприємні моменти. Наприклад, музика в кафе і маршрутках така ж рагульська, як і у Львові. Неприємно вразила також програма святкування Івана Купала у туристичному комплексі неподалік: десь до 9-ї вечора були виступи дітей, а потім... "Ах Адєсса, жемчюжина у моря...", "Чьорниє глаза..." і далі в тому дусі. На щастя десь об 11-й свєто ші шкінчєло :) А ще місцеві гуцули страшно свинять біля своєї річки. Особливо малишня Яка до речі ще й смалить, як паровози.
На зворотні дорозі трапився кумедний випадок. В автобусі напроти нас сиділа одна кобіта. Відповідно місце біля неї було вільне. В Коломиї ця дама вийшла запалити цигарку. Заходить якась дівчина і питається, чи там зайнято. Я їй відповідаю: "Там сидить одна кобіта" - "Як це розуміти, кобіта?!", - із обуренням запитала вона. Ось так через один полонізм можна постати безкультурником в чиїхось очах :D

3 коментарі:

Левеня сказав...

Прикольний пост! Гарно і легко читається!

ELECTRIC сказав...

А той комплекс Байка називається?

Andriy сказав...

Ні, це - санаторій "Карпатські Зорі".